Вітер стогне, завиває…

Heinrich Heine (1797–1856)

Translated by Павло Грабовський

З чужого поля (1985)

Вітер стогне, завиває,Дрібний дощ сліпить у віч…Де сумує-спочиваєСиротина в темну ніч?Щільно замкнута світличка;Північ сходить; а вонаУтирає сльози з личка,Вся припала до вікна.