Козацька доля

На-що мені женитися?На-що мені братись?Будуть з мене молодогоКозаки сміятись.„Оженився,“ вони скажуть,„Голодний і голий;Занапастив, нерозумний,Молодую волю!“Воно й правда. Що ж діяти?Навчіть мене люде.Іти хиба до вас в найми?Чи до-ладу буде?Ні, не буду чужі волиПасти-заганяти;Не буду я в чужій хатіТещу поважати;А буду я красуватисьВ голубім жупані,На конику ворономуПеред козаками.Найду собі чорнобривкуВ степу при долині —Високую могилонькуНа тій Україні.На весілля товариствоВийде погуляти,Та винесе самопали,Викотить гармату.Як понесуть товаришаВ новую світлицю,Загомонять самопали,Гукнуть гаківниці.Як положить отаманаВ новій хаті спати,Заголосить, як та мати,Голосна гармата.Гукатиме-кричатимеНе одну годину,І рознесе тую славуПо всій Україні.1849. Надъ Араломъ.