Мов за подушне оступили

Мов за подушне оступилиОце мене на чужиніНудьга і осінь… Боже милий!Де ж заховатися мені?Що діяти? Уже й гуляюПо цім Аралу, і пишу —Віршую — нищечком грішу —

Бог-зна-колишнії случаїВ душі своїй перебіраюТа списую, щоб та печальНе перлася, ях той москаль,В самотню душу… Лютий злодійВпірається таки та й годі…