В альбом

Taras Shevchenko (1814–1861)

Кобзарь (1876) — Том 2

Ти якось так-собі, що й вимовить не вмію:Дивлюся мовчки на тебе, й серденько ниє,Ниє, — та ба! мусить погибати!Нехай знає, що бажає, кого, як кохати!Ти моторна, чепурная, та ще й доля дбає,Моя ж доля, — як та воля по світу блукає —Іще з малку одцуралась: вернуться не втрапить.Та що робить? бо сліпая, нікому порадить.Будь ти ж долею моєю, розумна, видюча,Поборюсь тоді з судьбою, хоч вона й могуча.