Як-би ви знали, паничі

Як-би ви знали, паничі,Де люде плачуть живучи,То ви б елегій не творили,Та марне Бога б не хвалили,На наші слёзи сиіючись.За що, не знаю, називаютьХатину в гаї тихим раєм?Я в хаті мучився колись,Мої там слёзи пролились, —Найперші слёзи! Я не знаю,Чи єсть у Бога люте зло,Щоб у тій хаті не жило?А хату раєм називають!Не називаю її раємТиї хатиночки у гаїНад чистим ставом, край села.Мене там мати повилаІ повиваючи співала,Свою нудьгу переливалаВ свою дитину; в тім гаюУ тій хатині, у раю,Я бачив пекло... Там неволя,Робота тяжкая, ніколиІ помолитись не дають.Там матір добрую моюЩе молодую, у могилуНужда та праця положила;Там батько, плачучи за дітьми,(А ми малі були і голі)Не витерпів лихої долі, —Умер на панщині!... а миРозлізлися межи людьми,Мов мишенята. Я до школи —Носити воду школярам,Брати на панщину ходили,Поки лоби їм поголили;А сестри!... сестри? Горе вам,Мої голубки молодиї!Для кого в світі живете?Ви в наймах виросли, чужиї,У наймах коси побіліють,У наймах, сестри, й умрете!Мені аж страшно, як згадаюОтту хатину край села.Такиї, Боже наш, ділаМи творимо у нашім раї!На праведній Твоїй земліМи в раї пекло розвели,А в тебе другого благаєм.З братами тихо живемо,Лани братами оремо,І їх слёзами поливаєм.А може й те ще... Ні, не знаю,А так здається, сам єси(Бо без Твоєї, Боже, волі...Ми б не нудились в раї голі!)А може й сам на небесиСмієшся, батечку, над нами,Та може радишся з панами,Як править миром?! Бо дивись:Он гай зелений похиливсь,А он з-за гаю виглядаєСтавок, неначе полотно,А верби геть по над ставомТихесенько собі купаютьЗелені віти... Правда рай?!А подивися, та спитайЩо там твориться у тім раю?!...Звичайне радость, та хвала,Тобі Єдиному Святому,За дивниї твої діла!...Оттим-бо й ба!... Хвали нікому,А кров, та слёзи, та хула,Хула всёму!... Ні, ні! нічогоНема святого на землі!Мені здається, що й самогоТебе вже люде прокляли.1850 р.