З ранкових настроїв — Василь Чумак

З РАНКОВИХ НАСТРОЇВ.

Гей, які простори! Всюди розляглосяполе в переливах ранкової гри.Широко… надійно. Виллється колосся!Хмари може страшно? Чи страшні вітри?

Щось цікаве мовить сонцю — світозарутягнуться устами квітоньки стрункі;через край налито пінявого чаруспіви легкокрилі… усміхи… вінки!

Молоді палкої пориви бурхливі,думи, ідеали, мрії золоті,шопоти — жадання зелені на нивіце — сміливо гордий виклик темноті,

це — сріблом налиті дзвони великодні!ластівка, що сонце з вирію несе!Час би й до могили, розуми холодні.Молоді ж — дорогу! Молоді — усе!