Лялька та попугай

রবীন্দ্রনাথ ঠাকুর (1861–1941)

Traducido por Мартирій Галин

— Як би я був лялькою маленькою, а не твоєю дитиною, люба моя матусю, то чи сказалаб ти мені „ні“, колиб їсти з твоєї миски я захтів?

„Чи відислалаб ти мене геть“: „геть, геть, ти мала, нікчемна лялько?“

— Як що так, до йди собі, мамко, йди. Я ніколи не обізвуся, як ти мене кликатимеш, й ні защо не візьму від тебе їжі!

„Як би я був маленьким, зеленим попутаєм, а не твоєю, моя люба мамуню, дитиною, то чи привязала б ти мене до ланцюжка, щоб я не вилетів?“

„Чи грозилаб ти мені пальчиком: який невдячний, негідний птах! отто завше й в день і по ночі гризе свій ланцюжок“?

— Коли так, то йди собі, мамко, йди. Тоді я втечу собі в гаї й не хочу, щоб ти мене на руки брала.