Не знаю, як тепер Ляхи живуть

Не знаю, як тепер Ляхи живуть3 своїми вольними братами:А ми браталися з Ляхами,Аж поки третій Сигизмонд,З проклятими ёго ксёндзами,Не розъєднали нас. От-такТе лихо діялося з нами.Во имя Господа ХристаІ Матери Ёго Святої,Ляхи прийшли на нас войною;Святиї Божиї містаКсёндзи скажені осквернили.Земля козача зайнялась,І кровъю, сину, полилась,І за могилою могила,Неначе гори, порослиНа нашій, синочку, землі.Я жив на хуторі;Я стар був, немощен. ПославЗ табун я коней до обозу,Гармату, гаківниць два вози,Пшона, пшениці, що придбав;Я всю мизерію оддавМоїй Україні небозіІ трёх синів своїх. Нехай,Я думав грішний перед Богом,Нехай хоть часточка убогаЗа мене піде, за наш край,За Церков Божую, за люде,А я молитись в хаті буду.Бо вже нездужав, сину, встать,Руки на ворога піднять.Зо мною, слухай же, осталисьДанило, чура мій, та я,Та Прися, дочечка моя.Воно ще тілько виростало,Ще тілько-тілько наливалось,Мов та черешенька. За гріх,За тяжкий, мабуть, гріх, великийНе дав мені Святий ВладикаОчей нарадувать старихМоїм дитятком.Не ходилиКсёндзи по селах, а возилиНа людях їх з села в село.Такеє то у нас було!Якось їх, клятих, і до менеВ-ночі на хутір занесло;А з ними челядь їх скажена,Та ще драгуни. Дай меніХоч коли-небудь, Боже милий,На світ твій виглянуть з могили —Спряжу всю шляхту на огні!Вони, вони — не бійся сину —Вони, ксёндзи, мою дитинуЗ собою в хату завели.Замкнулись пьяниї, я бачив;А челядь пьяна полягалаУ клуні на соломі спать;Драгуни теж. А ми з ДаниломСоломи в сіни наносили,А клуню просто запалили.Не встануть, прокляті, опятьДітей козачих мордувать!Усі до одного згоріли.І Прися бідная мояЗгоріла з клятими. А яНа пожарищі хрест з ДаниломПоставили, та помолились,Заплакали, та й потягли,На коней сівши, до обозу.Синів всіх трёх моїх найшли,Та в добрий час і поляглиОт-тут у-купі...А як ми бились, умірали!За що ми голови складалиВ оці могили? Будеш жить,То може й знатимеш, небоже;Бо слава здорово кричитьЗа наші голови. А може,І про могили, і про насЗ старцями божими по селахПравдива дума, невеселаМіж людьми ходить...