Частина з поеми »Сон«

Душе моя убогая!Чого ти сумуєш?Душе моя убогая!

Чого тобі шкода? Хиба ти не бачиш,Хиба ти не чуєш людського плачу?Он, глянь… подивися… а я полечуВисоко-високо за синії хмари:Немає там власті, немає там кари,Там сміху людського і плачу не чуть!Он, глянь, у тім раю, що ти покидаєш,Латану свитину з каліки здіймають,З шкурою здіймають, бо нічим обутьПанят недорослих…А там по-під-тиннюОпухла дитина голодная мре,А мати пшеницю на панщині жне…А там… а там… очі, очі!На-що ви здалися?Чом ви змалку не висохли,Слізми не злилися?Там покритка по-під-тиннюЗ байстрям шкандибає:Батько й матір одцурались,Чужі не приймають;Старці навіть цураються…А панич не знає!З двадцятою, недоліток,Души пропиває…

Душе моя убогая!Лишенько з тобою!