Зацвіла в долині

Зацвіла в долиніЧервона калина,Ніби засміяласьДівчина-дитина.Лгобо-любо стало, —Пташечка зраділаІ защебетала...Почула дівчинаІ, в білій свитині,З біленької хатиВийшла погулятиУ гай на долину.І вийшов до неїЗ зеленого гаюКозак молоденький:Цілує, вітає.За руки хватає.І йдуть по долиніТихою ходоюІ йдучи співають,Як діточок двоє;Під тую калинуПрийшли, посідали,І поцілувались...Якого-ж ми раюУ Бога благаєм!І самі не знаєм!Рай у вічі лізе,А ми в церкву ліземЗаплющивши очі:Такого не хочем!Сказав би я правду,Та що з неї буде?Самому завадить,А попам та людямОднаково буде!