Заповіт

Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій:Щоб лани широкополіІ Дніпро, і кручіБуло видно, — було чути,Як реве ревучий!

Як понесе з УкраїниУ синєє мореКров ворожу, — отоді яІ лани і гори —Все покину і полинуДо самого БогаМолитися. А до того —Я не знаю Бога!

Поховайте та вставайте,Кайдани порвіте,І вражою злою кровюВолю окропіте!І мене в семї великій,В семї вольній, новій,Не забудьте помянутиНезлим, тихим словом!